АДМІН органи та делеговані субєкти Важливо одразу наголосити, що «адміністративний орган» – це самефункціональна категорія. Тобто, з одного боку, не всі ОВВ чи ОМС є адміністративними органами. Це залежить від конкретного повноваження/функції, яке реалізує такий орган. Зокрема, коли йдеться про виконання функції публічної адміністрації, то такого суб’єкта саме при виконанні такої діяльності можна вважати адміністративним органом. Наприклад, коли ОВВ і ОМС вирішують справи щодо конкретних осіб (громадян чи суб’єктів господарювання) з приводу, приміром, надання певного дозволу, виділення земельної ділянки у користування тощо, то вони є адміністративними органами. Адже в цих випадках вони надають адміністративні послуги – виконують функції, які прямо названі у ЗАП серед функцій публічної адміністрації. Водночас коли ці ж ОВВ й ОМС виконують нормотворчі та політичні функції (функції полісі / формування політики), ухвалюючи програмні документи, нормативно-правові акти (наприклад, коли КМУ чи міністерство затверджують певний підзаконний акт, чи місцева рада26стаття 2. ВиЗначення термініВзатверджує бюджет або правила благоустрою тощо), то у цих випадках такі ОВВ і ОМС не виступають адміністративними органами у розумінні ЗАП. З іншого боку, до адміністративних органів належать не лише ОВВ і ОМС, органи влади АРК, які найчастіше наділяються функціями публічної адміністрації, бо насамперед для цього й утворюються за своїм статусом. Але є «інші суб’єкти» – «не органи». Наведемо кілька найпоширеніших типів таких «інших суб’єктів». 6. Наприклад, державні та комунальні підприємства – акредитовані суб’єкти у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно – у період дії відповідного законодавства 2016–2019 років. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», яке отримувало таку акредитацію від держави на підставі закону, саме при виконанні цих реєстраційних функцій повинно було розглядатися як адміністративний орган. Серед поточних прикладів державних підприємств можна назвати державне підприємство (ДП) у сфері управління Державної міграційної служби України (ДМС). Це підприємство за Законом уповноважене на виконання тих же функцій, що виконують ДМС та ЦНАП при прийомі заявників. Тож у частині прийняття заяв-анкет на оформлення паспортів і видачі результатів цих адміністративних послуг це ДП є «адміністративним органом» у значенні ЗАП. 7. Не має значення форма власності підприємства (суб’єкта господарювання), щоб вважатися «адміністративним органом». Наприклад, окремі станції технічного обслуговування (далі – СТО) отримують від держави повноваження проводити «обов’язковий технічний контроль» транспортних засобів (нині це обов’язково для таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку). Тож коли особа звертається на таке СТО з проханням замінити мастило, а також провести обов’язковий технічний контроль, то ці відносини (заміна мастила і технічний контроль) належать до різних сфер. Заміна мастила – це цивільно-правові, тобто приватноправові відносини. А обов’язковий технічний контроль і видача відповідного документа – це вже адміністративно-правові відносини, адже в цій частині СТО діє як адміністративний орган, приймаючи рішення про права та обов’язки особи. Замовникові видається протокол перевірки технічного стану, або акт невідповідності технічного стану транспортного засобу. Ця інформація також заноситься до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів. Тут має застосовуватися ЗАП
Принципи із Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами».
Адміністративний орган при здійсненні дискреційних повноважень: